Интересно получается у некоторых церквей и у некоторых верующих в них. В церкви они - члены церкви, а вне церкви - не члены. В церкви они не говорят о политике, считая, что церковь стоит выше политики, а вне церкви клянут своих правителей в хвост и в гриву. Типа, в этом месте - играем, а в этом месте - рыбу заворачиваем.
Я вижу, что люди просто не в курсе дела. Тогда с вашего позволения, я дам чистое библейское учение о политике.
Разделение на религию и политику появилось у верующих по их немощи, как непонимание истины о том, что весь мир един в своей духовной основе. Я как-то об этом уже говорил: для духовного - всё духовно. "Мы никого не знаем по плоти" - говорит апостол. Ну типа, как Моисей дал разводное письмо евреям по их немощи, а Бог отрицательно относится к разводам.
Бог един со Своим творением, хоть и одновременно отделен от него. Бог живет в Своих творениях, но одновременно свободен от них. Поэтому за всеми явлениями стоят те или иные духи: Божьи или дьявольские. И как учит Библия, борьба наша против духов зла поднебесных.
Таким образом, верующие обязаны молиться о правителях и за свои страны, где живут, чтобы вести тихую безмятежную жизнь. Но и проповедовать Евангелие. Когда верующие обличают царей и правителей, а те противятся, Бог нередко посылает наказания на эти страны, подобно 10 казням египетским.
Верующие, церковь обязана свидельствовать об истине, сказать иначе, представлять истину, а это значит, стоять в проломе за свою страну, выполняя роль духовного ПВО. Держать духовное небо на своей страной чистым.
А если в нем господствуют духи национализма, коррупции, человеконенавистничества и т.д., значит церковь не несет своей молитвенной и пророческой вахты. Если церковь не возвышает свой голос против беззакония общества, значит она прогнулась перед миром, она - соль, потерявшая силу.
Если церковь не способна обличать грехи общества, она не может и говорить о суде Божьем над грешниками. Она не видит приближающихся наказаний Божьих - эпидемий, стихийных бедствий, войн. Она не может предупредить общество о надвигающихся бедах. Такая церковь слепа и глуха и просто носит имя Христа, силы же Его отрекшись.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.